У Центрі творчості дітей та юнацтва Галичини можна оглянути унікальну виставку народних музичних інструментів з колекції Любомира Кушлика – етномузикознавця, члена Національної спілки композиторів України та Міжнародної ради традиційної музики при ЮНЕСКО, педагога фольклорно-етнографічної студії «Світлиця» Центру творчості дітей та юнацтва Галичини.
Відкриття виставки відбулося 10 листопада. У виставковій залі ЦТДЮГ представлені автентичні музичні інструменти, які пан Любомир збирав упродовж багатьох років. Загалом у його колекції – понад тисячу експонатів, і про кожен з них він може розповісти цікаву і захоплюючу історію.
Учні Медіашколи організаційно-масового відділу з великим зацікавленням оглядали бандури, скрипки, трембіти, дримби, цимбали, свищики, десятки різних сопілок, екзотичні інструменти та багато інших предметів, з яких видобували звук, скажімо, маглівницю, косу чи підкову.
«Я граю майже на усіх інструментах, вони усі мені подобаються: трембіта, дримба, ріг, сопілки, подвійні сопілки, звичайні сопілки, інструмент, який називається ребро, а ще дуда, теленка (довга сопілка без дірок) та багато інших», – розповідає Любомир Кушлик.
Відповідаючи на запитання про самобутність народних музичних інструментів, пан Любомир зауважив, що поняття народного музичного інструменту складне і неоднозначне. «Скажімо, візьмімо бандуру і кобзу, – який з цих інструментів є суто український? Все ж таки бандура, оскільки кобза має аналоги. На виставці представлено копію зразка кобзи 1620 року. На такій грає козак Мамай, але це фактично середньовічна лютня, яка походить від арабського інструмента. Історія міграції музичних інструментів та їх пристосування дуже складна і заплутана. Українці, скажімо, пристосували лютню, зробивши за її принципом бандуру», – зазначив етномузикознавець.
Пан Любомир так захоплююче розповідав і демонстрував автентичне звучання різних інструментів – сопілки, цимбал, трембіти, валторни, дримби тощо, що інтерв’ю учнів Медіашколи перетворилося у своєрідний майстер-клас, під час якого усі разом – юні журналісти, педагоги та вихованці підготовчого класу школи народного танцю «Серпанок» (педагог Галина Баган) створили ансамбль і спільно заграли на різних музичних інструментах. Це імпровізоване дійство викликало незабутні емоції у всіх її учасників.
Слід підкреслити, що колекція автентичних музичних інструментів пана Любомира Кушлика є найбільшою в Україні. І перше, що спадає на думку, коли оглядаєш ці інструменти – чому в нас досі немає такого музею. Це запитання слід адресувати тим, хто може допомогти пану Любомирові подбати про подальшу долю цієї безцінної колекції – представників влади, меценатів, культурних інституцій.
