Головна | Реєстрація | Вхід | Вітаю Вас ГістьПонеділок, 19.02.2018, 09:57

Меню сайту
Форма входу
Пошук
МИ В СОЦМЕРЕЖАХ
Головна » 2018 » Січень » 28 » В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
00:54
В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Education of Ukraine

 


Нашій позашкільній освіті справді є чим пишатися. Але в умовах децентралізації у навчальних закладів можуть виникнути певні труднощі, й тут «першу скрипку» має грати місцева влада. Про це і не тільки йшлося під час Усеукраїнського форуму «Позашкільна освіта в умовах децентралізації».

Захід організували Міністерство освіти і науки спільно з Національною академією педагогічних наук, Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова та громадською організацією «Міжнародна асоціація позашкільної освіти».
Серед головних досягнень нашої держави за 25 років Незалежності учасники форуму виокремили створення міцної законодавчої бази для функціонування всієї системи, збереження мережі закладів, розвиток різних форм позашкільної освіти (чого варта лише одна Мала академія наук!), потужну підтримку і пошук обдарованих дітей, розвиток учнівського самоврядування – завдяки позашкільним навчальним закладам, які координують цю діяльність в областях. А також – якісне реформування підходів до патріотичного виховання засобами позашкільної освіти.

ПОПИТ ЗРОСТАЄ

Загалом в Україні державною позашкільною освітою охоплено 41,5% дітей. Таку статистику під час форуму озвучила начальник відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини МОН Алла Середницька, зауваживши, що цей показник демонструє можливості держави, а не бажання дітей. І батьки нині більше почали цікавитись можливостями здобуття позашкільної освіти. 
Для галузі є і додаткові перспективи. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич переконана, що для позашкільної освіти окремим досить перспективним «сектором» може стати освіта дорослих. «Ідея навчання упродовж життя абсолютно природна в ЄС, до якого ми прагнемо, – зауважила Лілія Михайлівна. – І вона починає «проростати» й у нас. І сектор позашкілля може бути одним із провідних інституційних майданчиків для реалізації цієї ідеї». 

Міністерство відповідає за реалізацію державної політики у сфері позашкільної освіти, тому здійснює постійний моніторинг ситуації щодо збереження мережі. 

Минулого навчального року, як зауважила Алла Середницька, був складний період. Через розгортання процесів децентралізації, формування об’єднаних територіальних громад, переведення фінансування професійно­-технічної освіти на місцеві бюджети (що теж відчули заклади позашкілля) активно відбувалися процеси оптимізації мережі, й усупереч законодавству в окремих областях тривають процеси ліквідації під виглядом злиття й об’єднання.

– У такий спосіб у 2016 році вже перестали існувати близько 10 закладів, – повідомила Алла Середницька. – За оперативними даними, готується рішення щодо реорганізації ще дев’яти. А які рішення будуть прийняті після ухвалення нового держбюджету – спрогнозувати важко.

ПРО КРОКИ І НАСЛІДКИ

На непопулярні кроки місцева влада зважується передусім через брак коштів. І обирає таке просте рішення – за рахунок одних закладів зберегти інші. Але при цьому, за словами Алли Середницької, не прораховуються значні втрати нематеріального характеру, адже такі дії зумовлюють порушення права дитини на доступ до позашкільної освіти, гарантований законодавством. Окрім того, це призводить до небажаних соціально­економічних наслідків: зростання бездоглядності, підвищення рівня дитячої злочинності, зниження ефективності заходів превентивного виховання.

Директор Васильківського районного центру дитячої та юнацької творчості Лідія Шевченко нагадує, що на початку 2000-­х після ухвалення Бюджетного кодексу заклад мав подібні складнощі. «Ми були на межі закриття, адже нас фінансували із «другого кошика» сільські й селищні ради, – розповіла вона. – По три місяці люди були без зарплати, адже коштів у сільрад не було. На сьогодні, згідно з планом децентралізації і створення громад, наш заклад у кращому випадку поділиться на три, а в гіршому – зникне взагалі». В цьому контексті директор висловлює пропозицію – прописати в нормативно­правовій базі, що кожна громада повин­на мати позашкільний заклад.
Також питання – як бути з навчальними закладами – може виникнути у разі перенесення територіальної громади з районного центру (де є музична школа, центр дитячої творчості) в інший населений пункт.

– Справді, створення об’єд­наних територіальних громад відбувається із внутрішніми перетвореннями, пошуком внутрішніх резервів, – зауважує Алла Середницька. – Постійно виникають питання, хто фінансуватиме певний заклад.

І тут можливі варіанти. Скажімо, один з таких – кожна громада фінансуватиме «своїх» дітей. На думку голови Державної інспекції навчальних закладів Руслана Гурака, один з можливих кроків, який врятує систему в умовах розгортання децентралізації, – запровадження мінімальної межі фінансування позашкільної освіти на місцях. Чи вистачить у держави повноважень – питання, але можна хоча б рекомендувати встановити певний поріг. 
Моніторинг, який нещодавно провела ДІНЗ, виявив певні «перекоси». Як розповів Руслан Васильович, у межах однієї області в одному районі позашкілля може фінансуватись на рівні 3% освітнього бюджету, а в іншому – на рівні 0,6%. І це засвідчує, що освіта, зокрема і позашкільна, не завжди є пріоритетом місцевої влади.
Також моніторинг показав, що в галузі позашкільної освіти практично немає приватної ініціативи. «Нам треба продумати, які держава може дати механізми і пільги для того, аби приватна позашкільна освіта почала свій ефективний розвиток», – зауважив Руслан Гурак.
Позашкільні навчальні заклади здебільшого функціонують у містах і великих районах, а в селах і селищах таких закладів практично немає. І це також один із викликів, що постають перед системою. На цьому ж зосередила увагу й Алла Середницька, яка озвучила конкретні цифри: із 1376 державних закладів позашкілля тільки 82 знаходяться в сільській місцевості.

БУКВА ЗАКОНУ – НА ДОПОМОГУ

– Якщо триватимуть процеси ліквідації закладів, то наші діти не матимуть можливості за підтримки держави здобувати позашкільну освіту, – за­уважила Алла Середницька. – Покладаємо велику надію на майбутні закони, які захистять систему.

І справді, свого часу чинне законодавство значно вплинуло на те, що система в цілому збереглася.
Головний консультант секретаріату профільного парламентського комітету і народний депутат Верховної Ради ІІ–ІІІ скликань Євген Красняков провів екскурс в історію і нагадав, що Закон «Про позашкільну освіту» був прийнятий 23 червня 2000 року. Саме завдяки цьому документу вдалося зберегти основні засади державної політики у сфері позашкільної освіти, запровадити різні форми її здобуття, пожвавити роботу з науково обдарованими дітьми, ввести сучасні й різноманітні напрями і форми позашкільної роботи, надати поштовх до розвитку учнівського самоврядування, відродження у педагогічних ВНЗ кафедр позашкільної освіти. Крім того, вдалося зберегти окрему статтю видатків МОН на позашкільну освіту. Зокрема – для Українського державного центру позашкільної освіти, Національного еколого­натуралістичного центру, Українського державного центру туризму і краєзнавства Малої академії наук.

На жаль, як зауважив Євген Красняков, залишилися не пов­ністю виконаними статті 18 і 21 чинного Закону «Про позашкільну освіту» – щодо середньої наповнюваності груп і порядку організації індивідуальної і групової роботи. 
Не вдалося досягти і внесення змін до ухваленого в 2000 році Бюджетного кодексу стосовно повернення позашкільним навчальним закладам фінансування не лише з місцевих бюджетів, а і з державного бюджету через механізм міжбюджетних трансфертів, які б дозволили коригувати видатки місцевих бюджетів на утримання закладів.

НЕ СТОЯТИ ОСТОРОНЬ

Нагадав Євген Васильович і про дебати навколо проекту базового закону «Про освіту», який нещодавно був ухвалений парламентом у першому читанні. Яким чином у ньому відображено позашкілля? 
Отже, до статті 8 проекту позашкільна освіта включена в загальну структуру освіти в Україні. Також з’явилося дві статті, зокрема, 14­та, де виписано мету позашкільної освіти, а також те, що вона може здобуватись одночасно з іншими видами освіти. В частині 5 цієї ж статті виписано, що фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел, не заборонених законодавством. 
На тому, що ця стаття передбачає механізми захисту і підтримки позашкільної освіти, під час свого виступу акцентувала Лілія Гриневич. Також вона наголосила, що проект закону вперше запропонував визнавати часткові кваліфікації, які можна отримувати в системі неформальної освіти. 
У статті 78 «Фінансування системи освіти» позашкілля стосується частина 5, в якій, окрім зафіксованого вище у статті 14 формулювання, передбачається, що держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенції з держбюджету.

Як зауважив Євген Красняков, перед «позашкільниками» в контексті децентралізації постає низка викликів і питань, які треба вирішувати. На його думку, треба домогтися внесення змін і доповнень до чинного законодавства щодо недопущення скорочення мережі позашкільних навчальних закладів з обов’язковим фінансуванням. Громадськості вже сьогодні потрібно братися за напрацювання до майбутнього спеціального закону «Про позашкільну освіту» або внесення змін до чинного. У майбутніх законах, переконаний Євген Васильович, має бути прописана норма щодо заборони скорочення мережі, а якщо реорганізація все­таки відбувається, то приміщення і все майно повинно використовуватись лише для потреб освіти.

– У процесі створення територіальних громад «позашкільники» та всі ті, хто поділяють підходи до розвитку галузі, не повинні стояти осторонь, – резюмував Євген Красняков. – Потрібно брати участь у роботі райрад, які створюватимуть громаду, йти на контакт із депутатами всіх рівнів.

ПОЛІТИЧНА ПОЗИЦІЯ

За словами Лілії Гриневич, про те, щоб передати позашкільну освіту на фінансування з державного бюджету, не йдеться, адже ті кошти, які раніше надходили до «центру», тепер перейшли на місця.

– Тепер проблема полягає в тому, як змусити місцеву владу спрямовувати ці додаткові надходження до сфери освіти, – зауважила міністр. – Тут треба боротись усім разом, працювати з місцевими депутатами для того, щоб усе-таки зберігати заклади. Я ще можу зрозуміти коли приймається рішення об’єднати два заклади в один через демографічну ситуацію. Але не можу змиритися з тим, що заклад ліквідовується і дітям зовсім немає де здобувати позашкільну освіту. Нагадаю, що стаття 53 Конституції України гарантує доступ до позашкільної освіти також. Нам усім треба про це говорити на повний голос, аби батьки чітко розуміли, чиї це пов­новаження, щоб боротьба за доступ до позашкільної освіти сприймалась не як вузькі інтереси групи освітян, а як інте­реси дітей і їхніх родин.

Лілія Гриневич чітко окреслила політичну позицію міністерства – МОН готове переконувати суспільство і «воювати» з місцевими органами влади за збереження закладів позашкілля. Але, з іншого боку, міністр закликала бути готовими до викликів, зокрема, демографічних, які можуть спричинити укрупнення мережі. Ще один глобальний виклик – палітра вибору, яку позашкілля може запропонувати сучасним українським дітям.

КОЛИ МІСЦЕВА ВЛАДА НЕ ВІДВЕРТАЄТЬСЯ

На форумі представили кращі практики підтримки місцевою владою позашкільної освіти в умовах децентралізації. В окремих регіонах є вдалі приклади співпраці з інвесторами, громадськими організаціями, які підтримують позашкільну освіту. Серед таких – столиця і Київська область. 
Голова Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга зауважив, що при районному бюджеті в 1 мільярд 100 мільйонів гривень майже 500 мільйонів іде на освіту, причому не лише на зарплати, а й на розвиток, капітальні ремонти тощо. Один із пріоритетів – саме позашкілля.

– При цьому на позашкільну освіту намагаємось віднайти і позабюджетні кошти, – розповів голова РДА. – Наприклад, півроку шукаємо інвестора для будівництва триповерхової будівлі приватного центру позашкільної освіти площею майже 2 тисячі квадратних метрів. Передбачається, що його цільове призначення не можна буде змінювати щонайменше протягом десяти років.

Олег Гаряга визнає: децентралізація дала можливість отримати серйозне додаткове фінансування. Також він зробив прогноз – збільшення мінімальної заробітної плати спричинить і надходження від податку на доходи фізичних осіб, а це – базовий податок для місцевих органів влади.

Директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Олена Фіданян наголошує: в Києві за останні роки не закрили жодного позашкільного закладу, відкрито два нові. Охоплення дітей позашкільною освітою у столиці є доволі значним, і сьогодні на базі закладів позашкілля працюють, зокрема, і над розвитком сучасних напрямів – STEАM­освіти, SMART­освіти тощо. На сайті департаменту є електронна карта закладів, завдяки якій батьки можуть побачити, які з них працюють у цьому районі.

Як і в Україні у цілому, в Києві більше дітей обирають художньо­естетичні напрями позашкілля. Інженерні напрями, констатує Олена Фіданян, на жаль, розвиваються повільніше. В першу чергу через те, що немає фінансових вливань для їхнього розвитку. «Тому саме ці напрями в нас у пріоритеті, зокрема й у програмі «Освіта Києва», за яку проголосувала міська рада», – резюмувала директор департаменту. 
Броварському міському голові Ігорю Сапожку також було про що розповісти. Цьогоріч у місті відкрили сучасний позашкільний навчальний заклад.

– Для того, щоб фінансувати позашкільні заклади, усього-­на­всього потрібно прийняти програму на місцевому рівні, – зауважив мер. – Тут чимало залежить від керівництва району чи об’єднаної територіальної громади.

Нагадав Ігор Сапожко і передісторію відкриття нового закладу позашкілля. Раніше у Броварах було чотири позашкільні навчальні заклади, які не мали свого приміщення – вони працювали в школах і дитячих садочках. Місцева влада закріпила земельну ділянку для будівництва за Міністерством внутрішніх справ за умови, що буде побудовано позашкільний заклад. Інвестор, який виграв конкурс, у результаті передав місту будівлю площею майже 3 тисячі квадратних метрів. До кінця року у Броварах планується відкрити ще один позашкільний навчальний заклад, який буде переселений із дитсадочка.
Як наголосив міський голова, жодної копійки з міського бюджету на будівництво цих споруд не витратили (а коштують вони разом з оснащенням майже 80 мільйонів гривень), тож державно-­приватне партнерство сьогодні є надзвичайно важливим.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Учасники форуму дійшли висновку, що сьогодні потрібно чіткіше визначити, як має фінансуватися позашкільна освіта в об’єднаних територіальних громадах, а для цього треба провести відповідний «лікнеп». Окрім того – лобіювати інте­реси галузі на всіх рівнях.

Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України» № 45 від 14 листопада 2016 року.

ПРЯМА МОВА

Президент Національної 
академії педагогічних наук Василь КРЕМЕНЬ:

– Безумовно, у позашкілля є практичні проблеми, пов’язані з фінансуванням. На превеликий жаль, це проблеми «з бородою». Але здоровий глузд і громадська думка давали можливість перебороти ці складнощі. 
Як бути в умовах децентралізації? Значною мірою це залежатиме від того, яким чином ми, освітяни і науковці, організуємо роботу в суспільстві, як формуватимемо громадську думку. 
Тут може бути і плюс з огляду на те, що децентралізація однозначно визначає, що позашкільна освіта – «турбота» місцевої влади. Але держава, на мій погляд, повинна контролювати ці процеси, «підправляти» там, де це необхідно, щоб позашкільна освіта в жодному разі не була втрачена, а навпаки – рухалася вперед і осучаснювалася.

Президент Міжнародної 
асоціації позашкільної освіти, завкафедри позашкільної освіти НПУ імені Михайла Драгоманова Олена БИКОВСЬКА:

– Сьогодні на місцевий рівень передані значні повноваження і кошти, тому позашкільні навчальні заклади повинні активно співпрацювати з місцевою владою, громадою. Час, коли «Київ сказав і так буде», вже минув. 
Для забезпечення високої якості й доступності позашкільної освіти потрібно активно розвивати партнерство – на всіх рівнях і за всіма напрямами. 
Створення нашої міжнародної асоціації стало результатом активної співпраці науковців, практиків, батьків з метою захисту прав її членів у сфері позашкільної освіти. 
Розробляючи засади концептуального розвитку позашкільної освіти у контексті реформування галузі, маємо констатувати, що новий формат позашкільної освіти повинен бути зосереджений на конкретній дитині з її освітніми і психолого-фізіологічними потребами. 
Звертаємося до МОН із пропозицією щодо створення робочої групи з розробки Концепції розвитку позашкільної освіти.

Переглядів: 66 | Додав: Myroslava | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Календар
«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Наші друзі















50 кроків до успіху


Центр творчості дітей та юнацтва Галичини © 2018