Головна | Реєстрація | Вхід | Вітаю Вас ГістьПонеділок, 19.02.2018, 09:57

Меню сайту
Форма входу
Пошук
МИ В СОЦМЕРЕЖАХ
Головна » 2018 » Січень » 29 » В пам’ять Василя Стуса
14:28
В пам’ять Василя Стуса

захід пам'яті В. Стуса, ЦТДЮГ


У п’ятничний вечір, 26 січня, учні та педагоги Школи журналістики ЦТДЮГ зібралися, щоб вшанували пам’ять Василя Стуса – людини високого духу і найвищих моральних чеснот, великого українського поета, перекладача, літературознавця, публіциста, борця за права людини.

На заході були присутні учні гуртків «Практична журналістика» та «Тележурналістика», а також з філіалів: СЗШ №№ 36, 9,54.

В пам’ять Василя Стуса

Продемонстрований фільм допоміг присутнім зрозуміти, ким був Василь Стус, і чому його вшановують як великого митця. Учні Школи журналістики – Тарас Мостовий, Бусол Злата, Володимир Миханів читали вірші поета. Зацікавлення у присутніх викликали листи, які Василь Стус писав з в’язниці до свого сина. Вірші поета, в яких він правдиво виливав свої почуття, спонукали до обговорення та дискусії, до розуміння того, яким взірцем великих моральних чеснот був Василь Стус, і як нам зараз в Україні бракує таких людей.

Поет міг дожити до сьогодні, 6 січня цього Василю Стусу йому мало б виповнитися 80 років. Але він загинув у нелюдській системі, ще у далекому 1986 році, за шість років до розпаду СРСР. У його житті були арешти, в’язниці, слідчі допити, дізнання, розлука з рідними і друзями, Сибір, табори особливого режиму, хвороби, карцери, нелюдська втома. А душа його зі сталевої клітки линула на волю. І жодного разу спраглі вуста не кинули слова відчаю і зневіри. Поет сприймав власний життєвий шлях як хресну дорогу.

Василь Стус провів дитинство на Донеччині, де закінчив університет. Свої перші вірші написав під час навчання. Певний час працював вчителем, потім вступив до аспірантури Київського університету. На прем’єрі фільму Сергія Параджанова у 1965 році приєднався до протесту проти утисків інтелігенції, закликав зупинити арешти. За це його відрахували з аспірантури та розпочали стеження.

Весь цей час він писав вірші та не міг їх видати через цензуру. Працював в архіві, на шахті, будівництві котельні, метро. Перше видання його віршів «Зимові дерева» потрапило за кордон і там було видане. У віці 34 роки його вперше арештували і засудили за антирадянську діяльність. У тюрмі Стус зрікся радянського громадянства, він сказав: «Бути громадянином СРСР – значить бути рабом».

Після повернення до Києва поет вступив до Української Гельсінської спілки. Рік по тому його знову заарештували та надали адвоката Віктора Медведчука, від якого поет відмовився. Василя Стуса засудили до 15 років. У таборі він зустрівся з нелюдськими умовами утримання, продовжував писати вірші, але їх вилучали. Про нього знали у світі, пробували визволити, висунули на Нобелівську премію. Василь Стус у знак протесту проти нелюдських умов оголосив сухе голодування і помер 4 вересня 1985 року. Але його Слово живе, як і передбачав поет: « Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...».

Переглядів: 38 | Додав: Myroslava | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Календар
«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Наші друзі















50 кроків до успіху


Центр творчості дітей та юнацтва Галичини © 2018