Іван Гаврилко Ветеран російсько-української війни, який приймав участь в бойових діях з 2014 року в АТО в складі 28 Омбр, згодом в повномасштабній війні в 503 окремий батальйон морської піхоти. Неодноразово був поранений. Після тривалої реабілітації повернувся в бригаду.
Іван постійно шукає Себе. Думки хто я і куди я йду, заставляли його піти з посади держслужбовця геолога, перепрофілюватись на спеціаліста аналітика з кібербезпеки Згодом війна, і ось айтішнік стає добровольцем. Але всі поневіряння завжди супроводжувались мандрівками. Пластун 11 куреня Сірка мандрував і горами, і ріками, і печерами, що, власне, і було його прямою роботою, як геолога. Будував і мандрував на козацькій чайці Спас дот Батумі.
Війна і особливо поранення, дуже гостро ставлять питання буття. Саме такий стан відчув свого часу і Іван. Попри десятки психологів і сотні порад. Знайти себе довелось таки самому. І тут не питання у фаховості дипломованих психологів. Просто ніхто не міг дати остаточного рішення і поштовху… і якось непомітно для себе Іван забрів у крамницю з фарбами на вулиці Академіка Богомольця, накупив для чогось паперу і різного причандалля і став малювати. Спершу незграбно і лівою, поки не розробив поранену руку. І так потрохи, його роботи, стали від фізичної терапії впливати на його психологічний стан.
Тепер його картини будуть доступні для огляду на території ЦТДЮГ, біля озера. кожного понеділка та середи з 16.00 до 20.00 год.
Піймати дзен чи нитку буття (не факт що остаточно), допомогла йому мандрівка. Подорож-авантюра на веслувальному човні Софія через Атлантику з відомим мандрівником Дмитром Рєзвим, допомогла не тільки назбирати кошти для пластичної операції з лицевої хірургії побратимам.
Тепер Іван співзасновник Української асоціації океанської греблі і дотичний до наступних проектів. За ініціативи Мирона Гуманецького «Гуми», будується інклюзивний човен для мандрівок ветеранів, з палубою адаптованою для переміщення на колісних кріслах. Навряд чи Іван отримав відповідь на запитання – хто я і куди йду. Окрім однієї- Я ЙДУ.
